- докурювати
- -юю, -юєш, недок., докури́ти, -курю́, -ку́риш, док., перех. і без додатка.Закінчувати курити; курити до кінця, до певної межі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
докурювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
докурити — див. докурювати … Український тлумачний словник
докурювання — я, с. Дія за знач. докурювати … Український тлумачний словник
дотягати — а/ю, а/єш і дотя/гувати, ую, уєш, недок., дотягти/ і дотягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. дотя/г, ла/, ло/; док. 1) перех. Тягнучи кого , що небудь, доставляти до певного місця. || розм. З труднощами доводити до якого небудь місця літак, машину і … Український тлумачний словник
подокурювати — юю, юєш. Док. до докурювати. || Докурити усе або багато чого небудь … Український тлумачний словник
скурювати — юю, юєш, недок., скури/ти, скурю/, ску/риш, док., перех. 1) Випалювати, докурювати до кінця (цигарку, люльку). || Витрачати, використовувати на куриво. 2) рідко. Витрачати на виготовлення горілки, самогону тощо … Український тлумачний словник